Давньовавилонська медицина

[Kali]

Кишечник , отруєння


errūšu iʾarrurū
ittenenbiṭ
qerbūšu ittananpaḫū
qerbūšu ittenenbiṭū
rēš libbīšu ittanazqar
його кишечник скорочується, він постійно здувається
її живіт постійно роздутий
її живіт постійно роздутий
його епігастрій постійно виступає

arqu iarru
errūšu našū
libbāšu nāpiḫ
emir u esil
rēš libbīšu umma ukāl
rēš libbīšu šuḫḫuṭ
rēš libbīšu zaqir
rēš libbīšu dikša irašši
ugašši
він блює зеленим
його кишки здіймаються (він блювотить?)
його ліббу опухло
він повний і має запор
в епігастрії зберігається лихоманка
його епігастрія виступає
його епігастрія виступає
у нього пронизливий біль в епігастрії, він має направлення (часто)

zamar sāmû zamar aruq
іноді стає червоним, іноді зеленуватим

zamar aruq zamar sāmû zamar pānūšu iṣṣanallimū
він (колір обличчя) то зеленуватий, то червоний, то обличчя чорніє

pānušu sāmû arqū u ṣalmū
його обличчя червоне, зеленувате або чорне

šīrušu arqu
pānūšu sāmû u arqu kīma ṣibissu imqussu
pānūšu sāmû : suḫḫuru
м'якоть її зеленувата
його обличчя червоне і зеленувате (по черзі), ніби на нього впав удар (?)
його обличчя червоне або відвертається

ina dabābīšu illātūšu illakā
ina mayyālīšu illātūšu ittanallakāšu
ru’ta ina pîšu ittanaddi
ru’ussu (var. ana maḫar amēli) išallu
слина тече коли говорить
в ліжку у нього постійно течуть слинки
з рота тече слина
він бризкає (вар. ін.) слиною

ruʾûssu peṣât
слина тече з рота його слина біла

kīma nikis bīni ērīqū pānūša, «стала блідою / зеленуватою, як шматок тамариску-біну»

[Kali]

Неврологія

pānūšu iṣṣanundū
його обличчя постійно тремтить від судом

šikinšu ittanakkir(?)
šikinšu(?) ūtaṭṭa
його зовнішність постійно змінюється
його зовнішність (?) постійно завуальована, його тіло постійно змінюється

šidaḫ pānīya itablū
забрав здоровий вигляд мого обличчя


qaqqassu ītanakkalšu
labânšu ītanakkalšu
irassu u šašallāšu ītanakkalūšu
qātāšu u šēpāšu ītanakkalāšu
šīrāšu ītanakkalāšu
kimṣāšu šēpāšu
ikassasūšu
голова болить нестерпним болем
сухожилля на його шиї змушує його постійно страждати від всепоглинаючого болю
його груди і спина постійно змушують його страждати від пожираючого болю
його руки і ноги постійно завдають йому всепоглинаючого болю
його плоть постійно змушує його страждати від всепоглинаючого болю
його ноги та ступні болять нестерпним болем

kunuk kišādīšu umaḫḫassu
lišānšu uzaqqassu
шийний хребець викликає у нього різкий біль
його язик викликає у нього пекучий біль

mīnât šīrīšu umaḫḫaṣā<šu> uzaqqatāšu
кінцівки його тіла спричиняють йому вражаючий біль, змушують його страждати від пекучого болю

qātāšu u šēpāšu ušammamāšu uzaqqatāšu
його руки та ноги паралізовані, і він страждає від пекучого болю

šēpāšu uzaqqatāšu
ноги болять пекучим болем

qaqqassu iṣṣanabbassu
його голова постійно стискає (болить)

tību ittenebbīšu
ṭību змушує його страждати від пульсуючого болю

piṭrūya(?) ikkalāninni
irtī ... naglabāya ikkalāninni
dikiš šīrī šimmatu
rimûtu ... artanaššû
kunuk kišādīya
umaḫḫaṣanni
pūtātīya uṣabbitū
šīrīya uzaqqitū(ninni)
irtī idʾipū
мій piṭru змушує мене страждати (від всепоглинаючого болю)
мої груди..., мої плечі змушують мене страждати від всепоглинаючого болю
У мене постійно пронизливий біль у тілі, параліч, оніміння...
мій шийний хребець змушує мене страждати від різкого болю
схопився за лоба
викликають у мене пекучий біль
тиснув мені на груди


?-šu ša imitti ikkalšu
enūma immaṭṭišu nakkaptušu ikkalāšu
його/її? справа змушує його страждати від всепоглинаючого болю
коли він ослаблений, його скроні змушують його страждати від пожираючого болю

talammašu kabassu u uzaqqassu
коли він слабшає, його груди відчуваються важкими, і він страждає від поколюючого болю

irassu ītanakkalšu
його груди змушують його страждати від пожираючого болю

šaḫaššu imitti ikkal
його права пахва або пахва завдає йому нестерпного болю

šerʾān pēm imittīšu iltanappassu
волокна шер’ану його правого стегна постійно уражені

kišādīšu iltanappassu
його шия постійно уражена

qaqqassu iṣṣanabbassu
голова постійно захоплена

[Kali]

біль

• akālu (I/3): це дієслово, яке найчастіше зустрічається в значенні болю. Дієслово спочатку означає «їсти», а коли воно описує біль, набуває значення «пожирати, спустошувати» (CAD A/1, 255a). Відчуваний біль набуває вигляду всепоглинаючого, сильного страждання.
• kasāsu (I): дуже близьке до значення akālu, його можна використовувати в контексті спалення (CAD K, 243a). Його зміст ніби близький до болю, що поглинає хворого зсередини.
• maḫāṣu (II): це дієслово часто використовується в симптоматиці (пацієнта може вдарити рука, демон або дух), а також воно може стосуватися болю. Значення, здається, цілком зрозуміле – «разючий біль» (CAD M/1, 71a).
• zaqātu (II): використовується, наприклад, для позначення болю від укусу скорпіона (CAD Z, 56b). Як язик, так і кінцівки можуть відчувати цей біль із відчуттям поколювання або поколювання352.
• ṣabātu (I/3): також іноді має значення «схоплюючого» болю, особливо коли це в підсистемі 3, яка позначає повторення.
• lapātu (I/3): означає «доторкнутися» в первинному значенні, але CAD додає інші значення, такі як «впливати, атакувати, завдавати болю, турбувати, завдавати ударів» (L, 82b). Його значення набуває досить загального характеру як «вражений» болем, хворобою або симптомом, коли зустрічається в симптоматиці.
• tebû (I/3): «вставати» в первинному значенні, а якщо його предметом є частина тіла (CAD T, 318a), це означає «бити, видавати пульсацію». Ми зустрічаємо його лише один раз у корпусі, коли йдеться про tību353, переклад якого нам не відомий.
• dikšu: від кореня DKŠ, дієслово якого dakāšu означає «проколоти» (CAD D, 137a), позначає пронизливий біль

[Kali]

інфекції, гарячка

ḫurbāšu irtanašši
iktanaṣṣa
šīrūšu ruṭibta
imtanallu
ummu munga liʾba u tādirta irašši
у нього постійно озноб
йому постійно холодно
його тіло постійно сповнене гарячки?-ruṭibtu
у нього гарячка, ригідність, інфекція li'bu та потемніння

ummu mungu zuʾtu siliʾtu šiḫḫat šīrī [...] pūti irti qaqqadi dimītu artanaššû
У мене постійно лихоманка, скутість, пітливість, нудота, šiḫḫatu-хвороба тіла, чола, грудей, голови та (у мене) судоми

qatāšu šēpāšu ukappar
він потирає руки і ноги

appat ubānāt qāti u šēpīšu kaṣṣa
кінчики пальців рук і ніг холодні

ḫurbāšu imtanaqussu
озноб постійно охоплює його

iktanattam
він постійно покривається

minâtušu umma u
zu’ta ummišamma irašši
його члени щодня відчувають жар і піт

rēš libbīšu umma ukāl
його епігастрій має гарячку, він лихоманить

ummim
він гарячковий

ummi ṣariḫ
він горить у гарячці

ummu imtanaqqussu
лихоманка постійно атакує його

ummu irakkibšu
лихоманка тримає його (досл. їздить на ньому)

ummu iṣṣanabbassu
ummu išteniš šubussu
лихоманка охоплює його постійно
лихоманка сидить у ньому цілком

ummu li’ba išu
у нього гарячка li’bu

libbāšu umma zu’uta kīma lubâṭi imtanaqqussu
жар (і) піт постійно падає на його libbu, як lubâṭu хвороба

[Kali]

Психо-неврологічні проблеми

pānūšu iṣṣanundū muḫḫašu [...]
[u?] ida’’im
šikinšu itt[anakkir(?)] [šiki]nšu(?) ūtaṭṭa atmûšu [...]
[ḫu]ṣṣa ḫīpi libbi irtanašši
ana sinništi alāka u[maṭṭa(?)]
[ik]kāšu iktenerru
uznāšu iša[ggumā]

його обличчя постійно тремтять спазми, його череп [...]
[і?] темніє
його зовнішність постійно змінюється,
[його зовнішність] (?) постійно завуальована
його виступ [...]
[у нього] постійно виникають напади пригнічення від libbu він [він рідко йде] до жінки
він постійно дратівливий
його вуха дзижчать


ana dabābi libbāšu l[ā inaššīšu]
ḫ[ū]ṣ ḫīpi libbi irtanašši
minâtīšu it[tanašpakā(?)]
ittenenbiṭ
šaptīšu unaššak
uznāšu iš[aggumā]
qātāšu išammamāšu
birkāšu kimṣāšu ikaṣṣ[aṣāšu]
rēš libbīšu ittanazqar
ana sinništi alāka muṭ[ṭu]
ana sinništi libbāšu lā inaššīšu
ḫurbāšu imtanaqqus[su]
ikabbir ibaḫḫu
ru’ta ina pîšu ittana[ddi]
ikkašu iktanarru
mayyāla lā inašši
pīqa lā pīqa ūtaṣṣal
його libbu не налаштовує його говорити
у нього постійно виникають напади пригнічення ліббу
його кінцівки постійно розслаблені
він постійно роздутий (?)
він кусає губи
у вухах постійно гуде
його руки паралізовані
коліна й ноги болять від нестерпного болю
його епігастрій постійно виступає
він рідко йде до жінки
його libbu більше не веде його до жінки, [його постійно охоплює озноб] він товстий і худий
з рота капає слина
він постійно дратівливий
він не встає з ліжка
час від часу його обтяжують


ḫuṣṣa ḫīpi libbi irtanašši
m[inâtūšu ittanašpakā]
lišānšu ittenenbiṭ
lišānšu una[ššak]
uznāšu išaggumā
qātāšu išammamāšu
b[erkāšu kimṣāšu] ikaṣṣaṣāšu
rēš libbīšu ittan[azqar]
ana sinništi alāki muṭṭu
ḫurbāšu imtanaqqussu
i[kabbir ibaḫḫu]
ru’ta ina pîšu ittanadd[i ...]
постійно має напади гноблення ліббу
його [кінцівки постійно розслаблені]
його язик постійно набрякає
він прикушує язик
у вухах дзвенить
його руки паралізовані
його [коліна і ноги] змушують його страждати від всепоглинаючого болю
його епігастрій постійно про[туберантний]
він рідко йде до жінки
його постійно мурашить, він [він товстий і худий]


[š]ārat muḫḫīšu iz[zâz ... ]
šaptāšu uṣabbatā
uz[nāšu išaggumā(?)]
ruʾussu illaka [ ... ]
kunuk kišādīšu umaḫḫassu
piṭrūšu ik[kalūšu(?)]
dâdānūšu šaggū
qātāšu u šē[pāšu] ušammamāšu uzaqqat[āšu]
libbā[šu] ētenellâ lā iʾa[rru]
[zumuršu ši]mmatu u[kāl]
[minâtūš]u ittanašpakā
[...]
ana tebê nazazzi dabābi mūq
Волосся на голові стає дибки...
її губи дуже стиснуті
його вуха [гуд у вухах (?)]
у нього тече слина [...]
шийний хребець викликає у нього різкий біль
його piṭru завдає йому [поглинаючого (?)] болю
сухожилля на його шиї жорсткі
його руки і ноги паралізовані і викликають пекучий біль
у нього (букв. [його] libbu) блювота (але) він не блює
[його тіло] зберігає параліч
[його членів] постійно звільняють
[...]
йому важко вставати, стояти, говорити

ummu ar[tanaššû]
mungu] ar[tanaššû]
[zu]ʾtu ar[tanaššû]
siliʾ[tu] ar[tanaššû]
šiḫḫat šīrī [ ... p]ūti irti qaqqadi ar[tanaššû]
dimītu ar[tanaššû]
aḫāya kimṣāya [birk]āya šēpāya ṣubbu[tā]
nīš libbīya bu[nn]ānîya(?) kasû minâtīya ittanašpakā!
ḫūṣ ḫīpi libbi (artanaššû)
gilit[tu] [pi]rittu ḫurbāšu artanaššû
ātanamdaru [apt]anallaḫu
itti libbīya addanabb[ubu] [šu]nāte pardāte anaṭṭalu itti mītūti [...]
libbī idātūʾa ittanakkirū
libbī ētanaššašu ittanadlaḫu
pānū[ya iṣṣa]nundū
uznāya išta[n]assâ išaggumā u ikabbitāninni
kunuk kišādīy[a] umaḫḫaṣanni
[piṭrūya(?)] ikkalāninni
dâdānūya šaggū
dikiš š [īr]ī šimmatu rimûtu ... [ ... ] ... artanaššû
((šīrū[ya])) qablāya birkāya [ ... ] kiṣallāya uptanaṭṭarā
ana tebî [uzuzzi] u d[a]bābi muqqāka
na[pišt]ī iktenerr[û]
((irtī [ ... ])) naglabāya ikkalān[inni]
ātanaš[šašu] [ ... ]
šārat muḫḫīya uzzannaqqa<p>?a[nni]
[У мене постійно] лихоманка
[У мене постійно] ригідність
[у мене постійно] [потіє]
[У мене постійно] хвороба
[У мене постійно] šiḫḫatu-хвороба тіла, [... чола, грудей, голови
[У мене постійно] судоми
Мої руки, мої ноги, мої коліна, мої стопи схоплені
Моє лібідо (і) моя фізіономія пов’язані
Мої кінцівки постійно слабі
У мене постійно виникають напади гніту ліббу
У мене постійно тремтіння переляку, жаху, тремтіння
Я постійно переживаю
[Я постійно боюся] tif
Я постійно розмовляю сам із собою
Я бачу жахливі [сни]
з мертвими [...]
моє ліббу та прикмети щодо мене постійно змінюються
мій libbu постійно хвилюється і постійно турбується
моє обличчя постійно тремтить від спазмів
у вухах постійно дзвенить, дзвенить і обтяжує
Мій шийний хребець викликає сильний біль
[Мій piṭru] змушує мене страждати від всепоглинаючого болю
мої м'язи шиї напружені
У мене постійно пронизливий біль [в тілі] від паралічу, оніміння [...]
(([моя] плоть)), мої стегна, мої коліна [...]
мої щиколотки постійно розхитуються
Мені важко вставати, [залишатися вертикально], говорити
моє дихання постійно коротке
((мої груди [...])), мої плечі [змушують мене] страждати від пожираючого болю
Я постійно переживаю
[у мене] волосся стає дибом на голові

((ṭē[m r]amānīya u [m]ilkīya lā īdê))
arkatī lā parsāku
atmâya lā kullāku
((dalḫāku dulluḫāku laʾšāku pardāku ḫamâku damâku))
ešâku
((marṣāku))
(Я не контролюю (дослівно знаю) свої власні дії (дослівно власний розум) і свій [не]інтелект))
Я не знаю, як вирішувати свої справи, я не стримую слова
((Мене хвилює, засмучує, пригнічує, лякає, знерухомлює, судомить))
я збентежений
((Я хворий))

abkāku
nadâku
nass[ā]ku ((u šudlupāku))
((attanaʾbatu u uzabbalu))
((ē[tene]rrupu ēteneṭṭû attanaktamu))
Я в полоні
Я пригнічена
Мені боляче ((і безсоння))
((Я постійно розбитий і затримуюся (в хворобі)
Мене постійно закривають, завуальують, занурюють))

qaqqassu iṣṣanabbassu pānūšu iṣṣanundū
[š]īrāšu(?) ītanakkalāšu
ruʾtašu išal[lu]
amatīšu imdanašši
qerbūšu ittananpaḫū
aḫīšu ušammam[āšu]
[q]ātāšu etteneṣṣilā[šu]
šēpāšū uza[qqatā]šu
kiṣallāšu uptanaṭṭar[ā]
його голова постійно стискає (болить)
його обличчя постійно тремтить від судом
[його] тіло постійно змушує його страждати від всепоглинаючого болю
його слина тече
він постійно забуває свою мову
її живіт постійно роздутий
його руки паралізовані
[його] руки постійно важкі
ноги змушують його страждати від пекучого болю
його щиколотки постійно опущені

[Kali]

q[aqqassu ītanakkalšu]
lišānšu uzaqqassu
pānūš[u iṣṣanundū]
[uzn]āšu išaggumā
kišass[u ... ]
labânšu ītanakkalšu
irassu u [šašallašu] ītanakkalūšu
šapūlāšu ittanablakkat
aḫīšu šimmatu ukāl
ubānātūšu qātāšu īteneṣṣilāšu
qerbūšu ittananpaḫū
errūšu iʾarrurū
kimṣāšu šēpāšu ika[ssas]ūšu
šīrūšu šimmatu ukallū
ana tebê [izu]zz u dabābi mūq
zamar sāmû zamar aruq
itti libbīšu iddanabbub
libbāšu nullâti ītammu
ṭēnšu iltanann[īšu]
qibīt pîšu imdanašši
ummu munga liʾa u tādirta irašši
šunātūšu ešâ [ma]ʾdā
mītūti ītanammar
itti mītūti iddanabbub
libbāšu šapil
ikkašu kurî
šunāt immaru lā ukāl
libbāšu iʾâšam((-ma)) libbāšu iʾarri
ina mayyālīšu iptanarrud
zuʾtu imtanaq[quss]u
ḫurbāšu irtanašši
((itebbi ikammis))

його голова [постійно змушує його страждати від всепоглинаючого болю]
його язик викликає пекучий біль його обличчя [постійно тремтить від спазмів] його [вуха] кільце
його шия
сухожилля на його шиї змушує його постійно страждати від всепоглинаючого болю
його груди і [його спина] змушують його постійно страждати від всепоглинаючого болю
його пах постійно крутить
його руки стримуються від паралічу
його пальці та руки постійно нерухомі
її живіт постійно роздутий
його кишечник скорочується
його ноги й ступні [змушують його] страждати від всепоглинаючого болю
його тіло зберігає параліч
йому важко вставати, залишатися у вертикальному положенні та рухатися
говорити
іноді стає червоним, іноді зеленуватим
він (сам) постійно розмовляє сам із собою (букв. до свого libbu)
його libbu висловлює віроломство
його розум постійно змінюється
він постійно забуває свою мову (досл. слова з його вуст)
у нього гарячка, ригідність, інфекція li’bu та потемніння
його сни плутаються, і багато він постійно бачить мертвих людей
він постійно розмовляє з мертвими людьми, його ліббу пригнічений
він дратівливий
він не стримує мрій, які бачить
його (букв. його libbu) нудить (і) він (букв. his libbu) блює
у своєму ліжку він постійно боїться, що його піт постійно тече
у нього постійно озноб
((він встає і стає на коліна))

anḫāku-ma šudlupāku
šūnuḫāku šutaddurāku
ašuštu ḫatta u pirittu lā al[āk]a(?) artanašši
У мене депресія та безсоння
Я пригнічений, я затьмарений
У мене постійно тривога, паніка і страх, які не зникають

[Kali]

психічні проблеми

DPS 3 41-42: šumma qaqqassu iṣṣanabbassu kišādīšu iltanappassu irassu ītanakkalšu libbāšu iḫteneppīšu pīqa lā pīqa i[ttanadla]ḫ ikkal u išattī lā itâr-ma ikkal u išatti
«Якщо його голова постійно схоплена, його шия постійно уражена, його груди змушують його страждати від поглинаючого болю, його libbu постійно викликає його гніт, час від часу його турбує, він їсть і п'є, (але) не їсть і не знову п'є:

DPS 3 45-46: šumma qaqqassu iṣṣanabbassu u ummu išteniš šubussu murussu ezzibšum-ma ṣîdânu irašši-ma ira’uba šum-ma KI LAL-šú maṭīšu ṭēmšu -ma ina lā īdê urappad kîma ṣibit e ṭemmi
«Якщо його голова постійно схоплена і лихоманка в ньому повністю, його хвороба залишає його, у нього виникають судоми, і він тремтить (рабу); якщо його (...) зменшується, його розум змінюється, і він блукає, не знаючи (що він робить): ніби його охопив дух-eṭemmu


DPS 3 50: šumma qaqqassu qātāšu u šēpāšu itarrura pâšu ana amāti dān ina pî[šu ittenetbû ṣib]tu iṣbassu
«Якщо його голова, його руки та ноги тремтять (tarāru), його рот напружується, щоб говорити45, (слова) поширюються
постійно в [йому] роті: його охопив шок».


DPS 3 91-92: šumma ina qaqqassu maḫiṣ-ma ḫurbāšu imtanaqussu panūšu samû u arqu kīma ṣibissu imqussu(?)
ṭēmšu ittakiršum-ma iṭammu
«Якщо його вдарили по голові, і тремтіння постійно опускається на нього, його обличчя червоне і зеленувате (по черзі), як ніби удар припав на нього (?), його розум змінюється, і він корчиться: DPS 6 15: [...] u urappad imât «[...] і він блукає: він

DPS 6 102: šumma šinēšu ikazzaz murussu irrik šumma šinnēšu i[kazzaz ram]anšu maši ki.min
«Якщо скрипить зубами, то хвороба затягнеться. Якщо зуби скриплять, він забуває (забуває, хто він
є?): так само”.

DPS 7 А обв. 22: šumma lišānšu itallal u ṭēmšu lā ṣabit [...]
«Якщо його язик затвердіє (talālu), і він не розуміє своєї причини [...]».

DPS 7 B ред. 3: šumma marṣu [dababšu] ittana [kkir]
«Якщо у пацієнта [його мова] постійно змінюється:

DPS 7 B ред. 4: [šumma] dababšu [...] u rapādu sudduršu
«[Якщо] його мова [...] і він регулярно блукає (букв. блукання відбувається з ним регулярно):

DPS 7 B ред. 5: šumma marṣu dabab-šu ittanak[kir u] arqu iarru u šīrūšu arqu
«Якщо у пацієнта [його] мова постійно змінюється і] він блює зеленим, а його тіло зеленувате:
[…]”.
DPS 7 B ред. 6: šumma dababšu ittanakkir u] ummu iṣṣanabbassu u urappad
«Якщо його мова постійно порушується [і] гарячка постійно схоплює його, і він блукає:
DPS 7 B ред. 7: šumma dababšu ittanakki[r] u [ḫâšu] iḫaššu
«Якщо у нього постійно порушується мова і [його легені] (...):

DPS 7 B ред. 8: šumma dababšu ittanakk[ir] u ašuštum imtanaqqussu
«Якщо його мова постійно порушується і його постійно хвилює:

3-й день […]».
DPS 7 B ред. 9: šumma dababšu ittanakkr u ibtanakki [ana] ūmi ṭābīšu
«Якщо його мова постійно порушується і він сумує: у сприятливий для нього

DPS 7 B ред. 10: šumma dababšu ittanak[ki]r damu ina pîšu ittadâ u errūšu našū
«Якщо його мова постійно порушується, кров тече з його рота, а його внутрішність піднімається (у нього
блювота?):

DPS 7 B ред. 11: šumma dababšu ittan[akki]r šāru ina šuburrīšu ītanaṣṣa u ugašši
«Якщо його мова постійно змінюється, вітер виходить з його основи, і він має (часті) посилання

DPS 7 B ред. 12: šumma dababšu ittanak[ki]r u ummu imtanaqqussu
«Якщо його мова постійно порушується, гарячка постійно вражає його
[…]”.

DPS 7 B ред. 15: šumma dababšu [ittanakki]r u irammum ana [ud.10.kám...]
«Якщо його мова постійно [порушена] і він хрюкає: на [10-й день...]».

DPS 7 B ред. 16: šumma dababšu [ittanakkir u ...] u’i libbu u’i libbī ištanassi [...]
«Якщо його мова постійно [порушена і...] він постійно кричить «о, ліббу, о мій ліббу!» » […] ».

DPS 8 14: šumma uznāšu kabtāšu ṭēmšu ittanakkiršu u dabābšu itteneprikku imât
«Якщо його вуха (його слух?) важкі, його розум постійно погіршується і його мова постійно зупиняється:
він помре».

DPS 9 38: šumma panūšu māqtu-ma suqassu ṣabtat u ṭēmšu lā ṣabit imât
«Якщо його обличчя поб’ють так, що він схопиться за підборіддя, а він не зрозуміє причини: він помре».

DPS 9 41 šumma panūšu
«Якщо його обличчя потемніє

DPS 9 75: šumma pânēšu umaššad
«Якщо він розіб'є собі обличчя:

DPS 9 76: šumma pânēšu umaḫḫaṣ u ištanassi eṭem qālî iṣbassu
«Якщо він вдариться по обличчю і постійно плаче: дух-етемму згорілої людини охопив його».

DPS 10 обв. 34b: šumma nipqušu qitrubu u ṭēmšu lā ṣabit [імат]
«Якщо його задухи наближаються (дослівно його nipqū близькі), і він не розуміє своєї причини: [він помре]».

DPS 10 B ред. 6: šumma idēšu unaššak ina šaggašti amīla ušaḫniq-ma ardanan mîti iṣbassu
«Якщо він кусає руки: під час вбивства він задушив людину, а двійник мерця схопив його».

DPS 11 обв. 14: šumma qatāšu ṣalma pagaršu maši ma[ḫiṣ rabiṣi ]
«Якщо його руки чорні, і він забуває про своє тіло-pagru: удар демона-rabiṣu]».

[Kali]

психічні проблеми

ДПС 11 обв. 20: šumma qātāšu amša-ma tarasa lā īle’e u ṭēmšu lā ṣabit
«Якщо його руки замерзли (і) він не може їх розтягнути, і він не розуміє причини:


ДПС 11 обв. 27: [šumma q]ātēšu ina pîšu umanzaq ummi ṣariḫ libbāšu nâšu u ura[ppad ...]
«[Якщо він] всмоктує руки в [рот], він горить у гарячці, його ліббу встає і він блукає...».


ДПС 11 обв. 28: [šumma] qātēšu ana pîšu uṭebbe ṣubassu ittanassuk u ṭēmšu lā [ṣabit lu’atu šukul imât]
«[Я] якщо він кладе руки в рот, постійно знімає одяг і не [розуміє] своєї причини: [його змусили їсти бруд, він помре]».

ДПС 11 обв. 29: [šumma] qatūsu pagaršu ulappatû urra[k-ma imât]
«[Якщо] його руки торкнуться його pagru-тіла: (це) триватиме [a, але він помре]»

DPS 11 obv. 30: [šumma qatūšu] pagaršu magal ulappatû kīma ulappatû lā īdê [imât]
«[Якщо його руки] сильно вдарятимуться по його тілу, ніби він не знає, що вони б’ють його: [він помре]».

ДПС 11 обв. 31: [šumma qatūšu] qaqqassu magal ulappatû [...]
«[Якщо його руки] часто вдаряються по голові […]».

ДПС 11 ред. 36: šumma ubānāt qātīšu ina pîšu umanzaq ummi ṣariḫ47 libbāšu [nāpiḫ u urappad ina kišādīšu
māḫiṣ imât]
«Якщо він смокче пальці в роті, він горить від лихоманки, його libbu [набрякло, і він блукає, його вдарили в
шия: він помре]».

DPS 12 2-3: šumma irassu puṭṭurat nakkaptašu imaqqut damu ina pîšu pīqa lā p[īqa] illak[ā] libbāšu pīqa lā pīqa
igallut
«Якщо його груди ослаблені, його скроня падає, час від часу кров тече з його рота, час від часу його ліббу тремтить від страху:

[Kali]

удари

DPS 12 4: šumma ina irtīšu maḫiṣ-ma damu utabbaka u urappad miḫra49 maḫiṣ imât
«Якщо його вдарили в груди, і кров ллється, і він блукає: його вдарили спереду, він
помре».

DPS 12 84'': šumma ina kalīssu ša imitti maḫiṣ-ma ṭēmšu lā ṣabit ina lā īdê urap[p]ad
«Якщо його вдарили по правій нирці, і він не розуміє причини, він блукає, не знаючи (що він робить):

DPS 12 85'': šumma ina kalīssu ša šumēli maḫiṣ ṭēmšu lā ṣabit damu iarru
«Якщо його вдарили по лівій нирці, він не розуміє причини, його рве кров'ю:

DPS 12 86'': šumma ina šašalīšu ša imitti maḫiṣ u urappad
«Якщо його вдарили по верхній частині спини, з правого боку, і він блукає:

DPS 12 87'': šumma ina šašalīšu ša šumēli maḫiṣ urappad
«Якщо його вдарили по верхній частині спини, з лівого боку, він блукає

DPS 12 97’’: šumma eṣemṣērīšu kanin-ma tarāṣa lā īle’e ṭēmšu lā ṣabit urrak-ma imât
«Якщо його хребет викривлений і він не може його випрямити, він не розуміє своєї причини: (це) триватиме
але він помре».

DPS 12 111-112'': [šumma qab]lāšu u libbāšu mariṣ-ma itebbi ikammis akala lā ikkal šikara lā išatti īnāšu parda
маєст
«[Я] якщо він хворий на [стегна] і libbu, і він встає і стає на коліна, він не їсть хліба, він не п’є
пива, очі бояться: помре»

DPS 12 127'': [šumma ...]-šu ša imitti ikkalšu urappad miḫra maḫiṣ imât
«[Якщо] його/її (...) справа змушує його страждати від всепоглинаючого болю, він блукає: його вдарили спереду, він
помре».

DPS 12,131'': [šumma ina kurrīšu ša imitti] maḫiṣ-ma ramanšu maši
«[Якщо] його вдарили [в правий бік курру], і він забув про себе (буквально свій раману)

DPS 13 32: šumma rēš libbīšu umma ukāl ṭēmšu ittakiršu
«Якщо в епігастрії зберігається температура, розум постійно змінюється,

DPS 13 62: šumma libbāšu umma zu’uta kīma lubâṭi imtanaqqussu u ītanaššaš imât
«Якщо жар (і) піт постійно спадає на його libbu, як lubâtu-хвороба, і він постійно хвилюється: він помре»

[Kali]

удари

DPS 13 63-64: šumma libbāšu umma zu’uta kīma lubâṭi imtanaqqussu u ītanaššaš
«Якщо жар (і) піт постійно падає на його ліббу, як lubâṭu-хвороба, і він постійно хвилюється:

DPS 13 65-66: šumma libbāšu umma zu’uta kīma lubâṭi imtanaqqussu u ītanaššaš libbāšu nuppuḫ ubānāt šēpīšu kasa ud.3.kám ilazzaz-ma iballuṭ
«Якщо тепло (і) піт постійно спадає на його ліббу, як lubâtu-хвороба, і він постійно хвилюється, його ліббу опухає, його пальці на ногах холодні: (це) триватиме три дні, і він одужає».

DPS 13 73-74: šumma libbāšu iptanarrud rēš libbīšu šuḫḫuṭ īnšu ana eṭuti itanarraṣ qāt eṭemmi
«Якщо його ліббу постійно налякане, епігастрій виступає, очі прагнуть у темряву: рука етемму-духу».

DPS 13 77: šumma ina libbīšu maḫiṣ emir u esil imât šumma ina libbīšu maḫiṣ-ma u ītanaššaš
«Якщо його вдарили в ліббу, він ситий і в запорі: він помре. Якщо його вдарили в ліббу і він постійно переживає:

DPS 13 154: [šumma...ḫ]uṣṣa ḫīp libbi irtanašši
«[Якщо...] він постійно має [напади] пригнічення ліббу:

DPS 14 66: [šumma ina ša]pūlīšu ša imitti maḫiṣ ṭēmšu lā iṣabbat-ma ina lā īdê urappad imât
«[Я]якщо його вдарили в правий пах, він не розуміє своєї причини і блукає, не знаючи (що він робить): він помре».

DPS 14 67: šumma ina šapulīšu ša šumēli maḫiṣ-ma kīma iddanabbi lā īdê imât
«Якщо його вдарили в лівий пах так, що він говорить, не знаючи (що він говорить): він помре».

DPS 14 177’-178’: [šumma ribissu ša imitti n]apḫat-ma ṣalmat u ina lā īdê urappad
«[Якщо його пах з правого боку опух і чорніє, і він бурчить, не знаючи (що він робить):

DPS 14 179’-180’: [šumma ribissu ša šumēli n]apḫat-ma ṣalmat u ina lā īdê urappad
«[Якщо його пах з лівого боку опух і чорніє, і він бурчить, не знаючи (що він робить):




DPS 14,217’: šumma šēpāšu amša-ma ana tarāṣa lā īle’e u ṭēmšu lā ṣabit [imât]
«Якщо його ноги замерзнуть, і він не може їх розігнути, і він не розуміє своєї причини: [він помре]».

DPS 15 8’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) nipqūšu qitrubu u ṭēmšu lā ṣabit [imât]
«Якщо dito (він хворів протягом дня), і його задухи наближаються (дослівно його nipqū близькі), і він не схоплює
не його причина: [він помре]».

DPS 15 18’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) qātāšu amša-ma taraṣa lā īle’e u ṭēmšu lā ṣabit
«Якщо так (він хворів протягом дня), і його руки мерзнуть, і він не може їх розтягнути, і він не береться за свої
причина:

DPS 15 19’ : šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) qātāšu u šēpāšu amša-ma tarāṣa lā ile’e u ṭēmšu lā ṣabit ana
širit murṣi [imât]
«Якщо так (він хворіє протягом дня), і його руки і ноги мерзнуть, і він не може їх розтягнути, і він не схоплює
не його причина: на гострій стадії хвороби [він помре]».

DPS 15 21’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) qātāšu u šēpāšu [...] amatūšu urappad ina muṣlāli maḥiṣ
«Якщо dito (він хворів протягом дня), а його руки та ноги [...] його мова блукає:

DPS 15 24’a: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) qātāšu u [šēpašu ...i]šatti u ṭēmšu lā ṣabit imât
«Якщо dito (він був хворий протягом дня), і його руки, і [його ноги... він] п'є, і він не розуміє своєї причини: він помре».

DPS 15 26’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám mariṣ-ma) ubānāt qātīšu ina [pîšu umanzaq ummi] ṣariḫ libbāšu napiḫ u urappad ina kišādišu māḫiṣ
«Якщо dito (він був хворий протягом дня) і [він смокче] пальці в [своєму роті], він горить від [лихоманки], його libbu опухло, і він блукає, його вдарили по шиї ззаду :

DPS 15 30': šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) šaḫatsu: šaḫaššu imitti ikkal u urappad miḫra maḫiṣ imât “Si dito (він хворів протягом дня), і його права пахва викликає його біль пожирає, і він бурчить:його вдарили спереду, він помре.

DPS 15 32’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina irtīšu maḫiṣ-ma damu utabbaka u urappad
«Якщо dito (він був хворий протягом дня), і його вдарили в груди, і кров ллється, і він блукає: