Давньовавилонська медицина

[Kali]

DPS 15 39’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina kalīssu ša imitti maḫiṣ ṭēmšu lā ṣabit ina lā īdê urappad
«Якщо dito (він хворів протягом дня) і його права нирка була вражена, він не розуміє своєї причини, він блукає, не знаючи (що він робить)

DPS 15 40’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina kalīssu ša šumēli maḫiṣ ṭēmšu lā ṣabit u damu iarru
«Якщо dito (він був хворий протягом дня) і його ліва нирка була вражена, він не розуміє своєї причини і він блює кров'ю

DPS 15 43’54: šumma ki.min (u4.1.kám mariṣ)-ma ṣēlīšu ša šumēli ṣalmī damu iarru u ītanaššaš ina ūmi šuāti maḫiṣ imât
«Якщо так (він хворів день) і ліве ребро чорне, він рве кров’ю і постійно переживає: його сьогодні вдарили, він помре».

DPS 15 44’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina šašalīšu ša imitti maḫiṣ u urappad
«Si dito (він був хворий протягом дня), і його вдарили по верхній частині спини, з правого боку, і він блукає:

DPS 15 45’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina šašalīšu ša šumēli maḫiṣ urappad
«Якщо dito (він був хворий протягом дня) і його вдарили по верхній частині спини, з лівого боку, він блукає

DPS 15 48’55: šumma ki.min-ma qablāšu ittanašīšu kīma iteneppūšu lā īdê imât
«Si dito (він хворів протягом дня), і його стегна продовжують підніматися, наче він не знає, що він таке
постійно роблячи: він помре».

DPS 15 52’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ribissu ša imitti napḫat-ma ṣalmat ina lā īdê urappad
«Якщо у нього (він хворів протягом дня) його пах з правого боку опух і чорний, він блукає, не знаючи (що він
зроблено):

DPS 15 53’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ribissu ša šumēli napḫat-ma ṣalmat u ina lā īdê urappad
«Якщо dito (він хворів протягом дня), його пах з лівого боку опух і чорніє, і він блукає, не знаючи (що він робить):

DPS 15 57’: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) ina pēmīšu ša imitti maḫiṣ ṭēmšu lā ṣabit [ina lā īdê urappad imât]
«Якщо dito (він хворів протягом дня) його вдарили по правому стегну, він не розуміє своєї причини, [він блукає, не знаючи (що він робить): він помре]».

DPS 15 64’b: šumma ki.min-ma (u4.1.kám māriṣ-ma) šēpāšu amša-ma tarāṣa lā [īle’e u ṭēmšu lā ṣabit imât]
«Якщо так (він хворіє добу), у нього замерзли ноги і він не може їх розігнути, і він не розуміє причини:
він помре]».

DPS 17 24: šumma ina marṣūšu igdanallut itebbi u uttaššab akala ikkal mê išattī kurummat quburīšu ilqi imât
«Якщо під час хвороби він постійно тремтить від страху, постійно встає і сідає, їсть.
хліб і воду п’є, похоронну пайку взяв: помре».

DPS 19-20 13’: [šumma...] ṣibtu ittanakkir: ṭēmšu ittanakkir
«[Якщо...] його страждання (дослівно його напад) постійно змінюється або (якщо) його причина постійно змінюється:

DPS 19-20 14’: [šumma...] dabābšu ittanakkir ūmi 3 marṣu qāt [...]
«[Якщо...] його мова постійно порушується (і) на третій день він хворіє: рука [...]».




DPS 22 34-35: šumma minâtūšu] iptanaṭṭar rēš libbīšu dikša irašši pīqa lā pīqa damu ina appīšu illaku aḫīšu ītanannaš ašuš[tu] imtanaqussu īnā šu damu šunnu’a
«Якщо [його] кінцівки постійно розв’язані, у нього пронизливий біль в епігастрії, час від часу кров тече з носа, його руки постійно слабкі, на нього постійно опускається тривога, кров закриває йому очі:


DPS 22 42a: šumma magal ittanablakkat ukullû magal irriš lā iballuṭ
«Якщо він постійно сильно крутиться, йому потрібно багато їжі: він не заживе».

DPS 22 42b: šumma arkātimēšu uḫassas iballuṭ (вар. mâtû) išanni ilappat-ma imât
«Якщо він розмірковує про те, що буде після нього: він зцілиться (вар. він помре). (Якщо воно) змінюється і впливає на нього (буквально торкається його): він помре».

DPS 22 43: šumma arkātimēšu uḫassas kurmassu erreš-ma ikkal imât
«Якщо він розмірковує про те, що буде після нього, він просить свій (похоронний) пайок і їсть його: він помре».

DPS 22 47: [šumma ṭēm]šu šanīšu-ma ṭēmšu lā ṣabit qāt eṭemmi murta[ppi]du imât – šumma ṭēmšu šanīšu uzzi ili
«[Якщо його розум мінливий, і він не осягає свій розум: від руки блукаючого етемму-духу, він помре – Якщо його розум мінливий: гнів бога».

DPS 22 48: [šumma tēm]šu ištanannīšu u lišānšu irtanappud imât
«[Якщо] його [розум] постійно змінюється і його язик постійно блукає: він помре».

DPS 22 49-50: [šumma tēm]šu ištanannī dabābšu ittanakkir mimmû iqabbû imaššu šār kutal[l]i iṣbassu ana išten- ma nakriš imât
«[Якщо] його [розум] постійно змінюється, його мова постійно змінюється, він забуває все, що говорить: вітер ззаду схопив його, він помре один (як) чужий».

DPS 22 51-52: šumma tēm[šu ittakir amatū]šu itteneprikkâ eṭemmu mušamšu iṣbassu
«Якщо [його] розум [порушений], його [мова] постійно зупиняється: нічний етемму-дух охопив його (або знову)

DPS 22 53-54: šumma tēmšu ittakir [...] mašutu amatūšu itteneprikkâ eṭemmu muttaggišu iṣbassu [...].
«Якщо його розум змінюється [...] забудькуватість, його мова постійно зупиняється: схвильований дух-етемму охопив його [...]

DPS 22 55: šumma tēmšu ittakir qāt assaka ikkal: šumma ramanšu i[mašši] ḫipi eššu imât
«Якщо його розум змінено: рукою він порушив (дослівно з’їв) табу. Якщо він [забуде] себе (він забуде, хто він?) (...) він помре».

DPS 22 57: šumma urappad umâq ittanaddi: imtanaqqut imât
«Якщо він блукає, робить щось повільно, (і) постійно кидається (або) постійно падає: він помре».

[Kali]

DPS 22 58: šumma ilebbu ummu irakkibšu: šumma ištanassi qāt zikir
«Якщо він кричить, його тримає лихоманка (дослівно їздить на ньому) або якщо він постійно плаче: рука клятви

DPS 22 59: šumma magal ištanassi immm qāt eṭemmi
«Якщо він постійно багато плаче, якщо у нього лихоманка: рука духу-етемму

DPS 22 60: šumma ina kal emūqišu ištanassi ūmi 1 ūmi 2 mariṣ-ma šassīšu imṭi imât
«Якщо він постійно кричить щосили, то він хворіє один-два дні і його крик слабшає: він помре».

DPS 22 61: šumma inamkak57 qātāšu u šapil šēpēšu ikaṣṣa imât
«Якщо він напружений/кричить, його руки та підошви холодні, він помре».

DPS 22 68: šumma uteṭṭe ašuštu šārat muḫḫišu ittanazqap ina mūši imât
«Якщо він постійно покритий, (у нього) хвилювання, волосся стає на голові: він помре вночі».

DPS 22 73: [šumma u]štannaḫ u inaiš imât
«[Якщо він] постійно пригнічений і тремтить: він помре».

DPS 26 17’: šumm[a enū]ma immaṭṭīšu ašištu iṣbassu ru’ûsu ina pîšu illak
«Якщо, коли він ослаблений, тривога його охопить, слина тече з рота:

DPS 26 22'-25': šumma enūma immaṭṭīšu minātušu išammamašu ireḫḫišum-ma ramanšu imašši enūma irteḫušu īnāšu SAR TA pānūšu samû: suḫḫuru šer'ānūšu tebû u ilebbu appat ubānāt qātātīšu u šēpīšu kaṣṣā marṣa šuāti āšipu ušadbabšu-ma ša ušadbabūšu iqabbi enūma ubdešširūšu ša idbubu lā īdê
«Якщо, коли він ослаблений, його кінцівки паралізовані, він приголомшений і забуває себе (дослівно його ramanu); при зануренні очі (?), обличчя червоніють або відвертаються; його волокна šer'ānu видають пульсації (букв. встати) і шуми (букв. крик), кінчики його пальців і стоп холодні, якщо āšipu змушує цього пацієнта говорити, він говорить те, що змушує його повторити (букв. говорити ) (але) коли його доставляють, він більше не знає, що він повторив (буквально говорив)

[Kali]

Психічні проблеми

DPS 26 26’-27’: šumma enūma immaṭṭīšu talammašu kabassu u uzaqqassu arkīšu immaṭṭīšum-ma ramanšu imašši an.ta.šub.ba ina mašal ūmi ikabassu
«Якщо, коли він ослаблений, його тулуб важкий і змушує його страждати від поколюючого болю, після того, як він ослаблений, він забуває про себе (буквально його ramanu): хвороба an.ta .šub.ba, опівдні, (це) йому буде важко».

DPS 26 28’-29’: šumma enūma immaṭṭišu nakkaptūšu ikkalāšu libbāšu iḫteneppīšu arkānu qātāšu šēpāšu ukapp[ar] nabalkut ru’ûsu lā irašši: ittanagrar atu: ḫamitu
«Якщо, коли він ослаблений, його скроні змушують його страждати від пожираючого болю, його libbu постійно спричиняє йому гніт, а потім він тре руки та ноги, він крутиться (у всіх напрямках), він більше не має слини або постійно наляканий; він падає або знерухомлюється:

DPS 26 43’-44’: šumma ša ṣabātīšu šutēqrub enūma imaṭṭišu qātīšu kīma ša kuṣṣu iṣbassu iḫēssi šēpāšu iṭarraṣ u magallut -ma inâḫ ṣābissu ipallas
«Якщо той, хто його схопив, підійде до нього дуже близько, то, коли він ослаблений, він прикриває руки, як у того, хто охопив холодом, його ноги напружені і він сильно тремтить від страху, а потім заспокоюється, він дивиться на того, хто схопила його:

DPS 26 48’-49’: šumma ina ṣalūtīšu iṣbassu-ma ṣābissu ipallas ireḫḫišum-ma ramanīšu imašši kīma ša idkūšu iparrud
«Якщо уві сні його схопили, і він дивиться на того, хто його схопив, він приголомшений і забуває себе (букв. його ramuu), як той, кого укололи, він боїться

DPS 26 64’-65’: šumma enūma ṣabātišu libbī ištanassi īnāšu ipettû u ikattamû ummu li’ba išu rēš appīšu ulappat appat ubānāt qāti u šēpīšu kasṣa marsu šuātu tušadbabšu-ma lā ipp al
«Якщо під час захоплення він постійно кричить «мій ліббу, мій ліббу», його очі відкриваються і закриваються, у нього лихоманка лі’бу, він б’ється кінчиком носа, кінчики пальців рук і ніг холодні, ти змушуєш цього хворого говорити, але він не відповідає

DPS 26 66’-68’: šumma enūma ṣabātīšu libbī ištanassi īnāšu ipette u ikattam ummu li’ba išu rēš appīšu ulappat appat ubānāt qāti u šēpīšu kasṣa murṣu iṣbatūšu inaṭal it tīšu iddanabbub u ramanīšu uttanakkar
«Якщо під час захоплення він постійно кричить «мій ліббу, мій ліббу», його очі відкриваються і закриваються, у нього лихоманка лі’бу, він б’ється кінчиком носа, кінчики пальців рук і ніг холодні, хвороба, яка охопила його, він бачить це і постійно з нею розмовляє, і його самораману постійно дуже змінюється:

DPS 26 75’: šumma minâtūšu kīma ša balṭi neḫa pûšu ṣabit-ma lā iddanabbub qāt eṭemmi šaggaši: qāt eṭemmi qalî
«Якщо його кінцівки розслаблені (дослівно спокійні), як у здорової людини, його рот стискається, і він більше не може говорити взагалі: рука вбивчого духа-етемму або рука духу-етемму спаленої людини. »

DPS 26 82'-83: šumma parid-ma ittenetbi magal iddanabbub u i[gdanallut]
«Якщо він боїться і постійно встає, якщо він постійно багато говорить і він [постійно тремтить від страху]

DPS 26 86’-87’: šumma ikkillu ištanassīšu u šū itanappalšu enūma ištanassīšu atta mannu idabbub
«Якщо крик постійно кричить (на) нього і його, він постійно відповідає на нього; коли він постійно (на) нього кричить, він каже: «ти хто? ":


DPS 26 88’: šumma ikkillu ištanassīšu u šū itanappalšu itebbi u ikammis rabiṣ ḫurbati iṣbassu
«Якщо крик постійно кричить (на) нього і його, він постійно відповідає на нього; він встає і стає на коліна: демон-
рабісу спустошення охопив його».

DPS 26 89’-90’: šumma ikkillu ištanassīšu enūma išassūšu šū itanappalšu ittanaspak itebbi-ma ikaššuš itebbi u
ikammis murṣussu uštezeb rābiṣu murtappidu iṣbassu
«Якщо крик постійно кричить (на) нього (і) коли він плаче, він постійно йому відповідає; він постійно в пастці59,
він встає і паморочиться в голові, він встає і стає на коліна. Він одужає від своєї хвороби: бродячий демон-рабісу схопив його».

DPS 27 19: [šumma amēlu ma]mma īmur-ma ṣubassu ittanassuk urappad īnāšu umaḫḫaṣ
«[Якщо людина] бачить [когось] і знімає з нього одяг, він блукає, б'є собі в очі:

23šumma am[ēlu šerʾ]ān [pē]m imittīšu iltanappassu šiḫḫat šī[rī ir]tanašši 24m[inât]ū[šu] mangā ṭēmšu ittanakkir-ma mala īpušu
23Якщо чоловік, волокна-šer’]ānu його правого стегна постійно страждають, [він] постійно має стан-šiḫḫatu плоті,
24 [Його кінцівки затверділи, його розум постійно змінюється, і все, що він робить,

91šumma amēlu uzza īšu bēl amatīšu ītanam[dar] 92ēl amatīšu galit zamar zamar uštann[aḫ]
95itti або amēli šuzzur imât(?)
91Якщо людина гнівається, вона постійно затьмарена] (мати) супротивника,
92він тремтить від страху перед обличчям свого супротивника, іноді його мучать, іноді (ні):

95itti ili amēli šuzzur imât(?)
95Він огидний (в очах) Бога і людини. Він помре (?).

[Kali]

14′. DIS NA HAR.MES GiG-ma KA-su bu-sa-nu d[(ib-it
18′. DIS NA HAR.MES GiG-ma ma-gal ip-ta-nar-ru i-[...]
23′. DIS NA HAR.MES-sú GiG-ma i-x [...]
1. DIS NA HAR-sú IM it-pu-qa
3. DIS NA HAR.MES-SU KI KAK.TI-SU IT-PU-QUU

(i 14′¡17′) якщо легені людини хворі та busanu вражає його ніс/рот
(i 18′¡22′) якщо у людини хворі легені та її неодноразово сильно рве
(i 23′¡24′) якщо легені людини хворі
(iv 1–2), якщо легені людини затверділи «глиною»
(iv 3¡6) якщо легені людини утворюють тверду масу з її грудиною,
... : ÚḪ-su ḪAR.MEŠ x[...] / lìb-bu-ú i-sa-ʾ-ul u ÚḪ-su i-[šal-lu]
… «Його слина… легкі…» Тобто він кашляє і [викидає] свою слину.

šumma amēlu suālam ḫaḫḫa u kiṣirte maruṣ
«Якщо людина хвора на суалу-кашлем, хаху-кашлем і звуженням (легких)»

šumma amēlu suālam maruṣ ana kīs libbi itâršu
«Якщо людина захворіла на сухалу-кашлем,(і) це обертається для нього кис-ліббі-хворобою»

Suālu займає своє місце «між легкими», birīt ḫašê, тоді як buʾšānu займає своє місце в «горлі» ebbūb ḫašê

[Kali]

šumma amēlu KIMIN suāla peṣâ ittanaddâ u iptenerru amēlu šū l[uʾʾâte]
(3.9:16″) Якщо людина те ж саме (і) продовжує кашляти білим мокротинням і його рве знову і знову:


šumma amēlu irassu u naglabāšu ītanakkalūšu iptenerru amēlu šū kišpū ṣabtūšu
( 3.9 : 21 ' ' ) Якщо в людини постійно болять груди і плечі ( і ) її рве знову і знову : Ця людина охоплена чаклунством . (


[šumma amēlu ḫ]ašûšu immimūšu laʾba mali u ruʾ[tu illak?]
[amēlu šū ḫa]šê maruṣ kišpū ṣabtūš
[Якщо у людини легені здаються гарячими, вона наповнена лабу-слизом, і (у неї) тече слина], 5' [у тієї людини] хвороба [легких; чаклунство оволоділо ним.

80′′šumma amēlu šerʾān pēm imittīšu iltan- appassu šiḫḫat šīri irtanašši minâtūšu mangā 81′′ṭēmšu ittanakker mala īpušu imašši ruʾussu
80 «Якщо в людини постійно болять сухожилля (сухожилля) правого стегна, він чахне, його кінцівки замерзнуть, 81» його розум стає все більш і більш засмученим, він забуває все, що робив, його мокрота біла

[Kali]

Кашель
8.64 EN su-alu su-alu su-alu da-ni si-b[it-su] ina bi-rit ha-se-e it-ta-di GIS GU.ZA-sú
** Суалу, суалу, суалу, могутня [його] {хватка}. Він встановлює свій трон між легенями.

Кашель у більшості випадків є ознакою захворювання легких чи дихальних шляхів (трахеї/бронхів). Інфекція є частою причиною кашлю, але й інші причини, включаючи алергії та пухлини легень.

кашель різної форми та ступеня тяжкості, у тому числі продуктивний та сухий кашель. Він розділив кашель на дві основні категорії: su, alu u-кашель та guhhu-кашель. На підставі того факту, що термін su, alm u, мабуть, використовується для опису кашлюку (див. розділ 3 з 3.97–3.98), ми підозрюємо, що це був кашель, що гавкає, а guhhu — мідний кашель.

8.65 DIS NA su-alu sá si-hi GIG-ma GI.GÍD HAR.MES-sú IM DIRI u-sa-al ú-gan-na-ah UH TUKU-si . . . (Labat and Tournay, RA 40.116 obv. 8–9)
** Якщо людина хвора на хрип su,alu-кашлем, так що дихальне горло (трахея та/або бронхи) наповнені повітрям, він su,alu-кашляє(і) guhhu-кашляє(і) має мокротиння

8.66 DIS NA KUM ma-dam TUKU-ma la i-na-ah u-na-hat u i-sa-ulu SÀ-sú ana a-re-e i-ta-na-sá-a NAM.ERIM GIG( DPSXXII:26–27[AOAT43.253/254])
** Якщо людину сильно лихоманить і вона не може знайти спокою, вона глибоко дихає і сохне, кашляє, а її живіт нудить до блювоти, вона хвора на прокляття.

8.67 [DIS NA] SAG SÀ-sú M[AS.SÌ]LA.MES-sú KÚ.MES-sú ú-gan-na-ah [NA B]I HAR.MES GGUD.DA SÁ.SÁ ...( BAM564ii14?-15?
** [Якщо] у [людини] верхня частина живота (епігастрій) (і) його {плечі} постійно болять, (і) він guhhu-кашляє, {у цієї} [людини] хворі легені; він був «підхоплений» setu(черевною лихоманкою)

8.68 [DIS] NA GABA-su SAG{SÀ }MAS.SÌLA.MES-sú KÚ.MES-sú [UD].DASÁ.SÁ sum4-ma ú-ga-{na}-ah [HAR].ME GIG . . . (CTN 4.114 r. 7?-9?)
** [Якщо] у людини постійно болять груди, верхня частина живота (епігастрій) (і) плечі, його «дістав» setu (черевний тиф). Якщо він guhhu-кашляє, (у нього) хворі {легкі}. . .

8.69 DIS NA g[i-na-a] HAR.MES GIG-ma ú-gan-na-ah {ul}-tu OH-sú MÚD SUB-a . . . (BAM 44:16)
**Якщо у людини {постійно} хворі легені, то він guhrhru-кашляє (і) виробляє кров своєю слиною. . .

8.70 DIS NA ta-bi-lam u-sa-al ul SUB-a el-la-tú [ . . .]. . . (BAM 549 iv 4–5//AMT 81/1 iii 22.)//BAM 551 iii 6.
** Якщо людина кашляє сухим кашлем і не виділяє мокротиння [ . . .]

8.71 DIS NA su-a-la mu ÚH[TUKU-si]...(BAM549iv12;AMT81/1iii17 tã–18 tã//BAM 551 iii 2 tã)
** Якщо людина [є] su,alu-кашель з мокротою. . .

8.72 DIS NA KI.MIN su-a-lam BABBAR SUB.MES-a [. . .]
**Якщо. . . людина постійно виробляє білий кашель (мокроту). . .],

8.73 DIS NA su-a-lam ha-ha u ki-sir-tu H[AR.MES GIG]...(BAM548iv14?)
** Якщо людина [хвора] суалу-кашлем, hahhu (кривавим мокротинням) і густим мокротинням у легені} . . .

[Kali]

Легені
3.86 DIS NA HAR.MES-ma KA-su bu-"-sa-nu DIB-it
Якщо легені людини хворі і bu"sanu вражає його ніс/рот.

3.87 [DIS N]A GABA-su SAG {SÀ } MAS.SÌLA.MES-sú KÚ.MES-sú [UD].DA SÁ.SÁ su m4-ma ú-ga-na-ah [HA]R.ME GIG
**[Якщо] груди {людини}, верхня частина живота (епігастрій), (і) плечі постійно болять, його «тримає» setu (лихоманка). Якщо він guhhu (мідний кашель), (у нього) хворі {легкі}. . .

3.91 DIS NA ki-sir-te HAR.MES GIG ana di-ik-si [GUR-sú] . . . (BАМ 554 та 10)
**Якщо людина хвора на густе мокротиння в легенях (і) [вона переходить] у колючий біль...

3.92 [DIS N]A RAR.MES-sú [GIG! BABBAR SUB.{MES}-a[SAG-sú i]-te-ne-na-a...{e}-nu-ma ina su-a-li-sú MUD i-a-{ru} . . . su m4-ma TIL DUGUD-sú . . . 100
** [Якщо] легені {людини} [хворі та коли (asipu)] робить надріз (?) у його легенях, якщо легені людини {містять} кров [і] постійно виділяють гній, (і) він постійно змінює (бік) [ своєї голови] (на ній спить). . . коли його рве кров'ю під час кашлю... якщо йому важко зупинитися...

3.94 DIS HNA g[i-na-a] HRAR.MES HGIG-ma ú-gan-na-ahr ul-tu ÚHR-súh MÚD SUH B-a . . . (BAM 44:16)
** Якщо у людини {постійно} хворі легені, то він guhhu (кашляє) (і) виробляє кров зі своєю слиною. . .

3.95 [DIS NA...KI UH-s]u MUD.MES SUB.MES-A NA BI ana mal-da-ris u-sa-al... [AOAT 43.331])
**[Якщо людина. . .] виробляє кров [своєю слиною] (і) ця людина su"alu (гавкаючий кашель) один (кашляє) відразу після іншого . . .

3.96 DIS NA em-bu-bu ha-se-e GIG-ma ú-gan-na-ah KI ru-ti-sú MUD SUB-a . . . (BM 78963:40)
** Якщо у людини (є) запалене дихальне горло (трахея та/або бронхи), то він guhhu (латунний кашель) (і) він виділяє кров зі своєю слиною. .

3.98 DIS NA su-alu sá si-hi GIG-ma GI.GÍD HAR.MES-sú IM DIRI u-sa-al ú-gan-na-ah UH TUKU-si . . . (Labat and Tournay, RA 40.116 obv. 8–9)
**Якщо людина хвора на хрипи su,alu (гавкаючий кашель) так, що її дихальне горло (трахея та/або бронхи) наповнене повітрям, вона кашляє(и) кашляє(и) з мокротою...

[Kali]

Легені
mur.gig.ga.ke, «хвороба легень», яка часто пов'язана з Suālu, «кашель», що також включає проблеми із травленням. Порівн. Amc l. 27:
kiirte hašê «стиск легень»
kiṣir libbi «вузол у животі», що характеризується в основному нездатністю утримувати і перетравлювати їжу,
[DIŠ NA su-a-lam ha-ha] u ˹ki-ṣir-te˺ <MUR. MEŠ> GIG,, «якщо людина, що кашляє від Suālu і страждає від звуження легень»
DIŠ NA lu MUR.MEŠ lu ki-ṣir-ti MUR.MEŠ lu su-alu GIG «Якщо людина хворіє (хворими) легенями, звуженням легень або від suālu-кашлю»
DIŠ NA ta-bi-lam ú-sa-al ul ŠUB-a el-la-t[u .. .] «Якщо людина страждає від сухого кашлю, (але) не відхаркує (мокроту), [свою] слину [. ..]
Tābīlu може відноситися до сухості кашлю
LÚ.TUR suālu GIG «немовля, яке страждає на кашель»
DIŠ NA GABA-su G[IG-m]a NINDA u A ina GABA-šú GUB. MEŠ-zu ha-ah-ha TUK.MEŠ «Якщо у людини болить груди, так що їжа та вода застряють у грудях (і) у нього постійно вологий кашель»
DIŠ NA GABA-su MAŠ.SÌL.MEŠ-šú GU7. «Якщо у людини груди (і) плечі болять увесь час (і) її нудить, то чаклунство охопило ту людину».
DIŠ NA du-ga-nu DAB-su якщо його охоплює блювота
[DIŠ NA] GABA-su SAG ŠÀ-šú M[AŠ.S]ÌLII-šú GU7.MEŠ-šú ú-gan-na-ah [Якщо у людини постійно болять груди, епігастрій (і) [плечі] , (і ) у нього повторювані напади кашлю »
DIŠ NA KÚM-em ú-ga-na-[ah] «Якщо у людини лихоманка (і) кашель»
DIŠ NA GI.GÍD MUR.MEŠ GIG-ma x[...] «Якщо людина страждає (непрохідністю) дихального горла, [...
GI.GÍD MUR.MEŠ-šú (var. ha-še-šú) [it]-ti-˹ni!˺-is-kìr «[його] трахея постійно закупорена [коли він лежить]»),
«Якщо людина хвора на суалу-кашлем, (яка) переходить у кишкову хворобу»
3.71 DIS NA KI.MIN BABBAR SUB.MES-a ù ip-te-ne-er-ru NA.BI x [. . .] KI A.MES sá-qi(AMT50/3:6–7)
** Якщо людина. . . постійно виділяє біле сухе мокротиння від кашлю і в нього постійне блювання, цю людину змусили пити. . .] з водою,
3.73 DIS NA si-i-qu lu-hu-,GIG...(BM78963:55)83
Якщо людина хвора на брудну sıqu (забарвлену мокротинням)
3.74 DIS GABA-su G[IG-m]a NINDA u A ina GABA-su GUB.MES-zu ha-ah-ha TUKU.MES . . . (BAM 547 iv 13?)
** Якщо груди людини {болить і} хліб і вода застряють у грудях (і) у нього постійно hahhu (кривава мокрота)
3.75 DIS NA HAR-SUH IM it-pu-qa...(BAM558iv1)
Якщо легені людини затвердіють "глиною". . .
3.76 DIS NA HAR.MES-SU KI KAK.TI-SU IT-PU-QUU
** Якщо легені людини утворюють тверду масу з її ребром (-ами)

[Kali]

Інсульт

Еламський цар Умбан-Німена III (роки правління 692-688 рр. до н. Повідомлялося, що про його хворобу "у нього перехопило рота, так що він не міг говорити". Інший правитель еламітів, Хумбан-Халташ I (який був братом Хумбан-Німени III і правив з 688 по 681 рік до н.е.), також помер від інсульту.

У глиняній табличці згадується, що Менану, цар Елама, переніс інсульт 15 квітня "Nisanu", його рота було паралізовано, він не міг говорити і помер 7 березня "аддару". Отже, табличка описує параліч рота і втрату мови, що вказує на поразку домінантної півкулі головного мозку, а також смерть, що настала приблизно через рік, оскільки календар був місячно-сонячним (календар умма, що починався з квітня і закінчувався до березня). Однак були труднощі у розрізненні транзиторних ішемічних атак від епілептичних нападів та в тому, як їх відрізнити. Виникли труднощі при відділенні транзиторних інсультів від епілептичних нападів, з якими ми стикаємося і в даний час. Порушення поведінки та свідомості реєструвалися як таємниче та надприродне явище. Кома і непритомність були добре відомі і приписувалися духу, відомому як Алу.

[Kali]

Mišittu and mašadu

"У медичних текстах дієслово mašādu позначає важкий інсульт, який зазвичай викликає параліч, тобто інсульт (або апоплексичний удар)", який може бути викликаний або кровотечею (розривом), або емболією (закупоркою). Словники перекладають його як «вражати паралічем». Це дієслово досить часто зустрічається в діагностичних та терапевтичних текстах, часто у супроводі іменника mišittu

У той час, як одні переводять його як «параліч», ассиріологи зазвичай перекладають missittu як «хід». В останньому зокрема говориться, що це слово «(...) має ряд шумерських еквівалентів, включаючи ŠU.ÙR (терти) і RA (вдаряти). Передбачалося, що демон, зазвичай rabiṣu, буквально тер або б'є пацієнта по ураженій частині, роблячи missittu майже точним еквівалентом англійського терміна «інсульт».

(15) [DIŠ NA] mi-šit-ti pa-ni ma-shid-ma ta-lam-ma-šú i-šam-ma-am-šú KIN mi-šit-ti GIG
«[Якщо чоловік] вдарив по обличчю (= у нього параліч лицьового нерва), і його тулуб паралізований: він хворий на напад інсульту».

(16) DIŠ mi-šit-ti im-šid-su-ma lu 15 lu 150 SÌG-iṣ MUD Á-šú NU pa-ṭir ŠU.SI.MEŠ-šú NIR.NIR-aṣ qá u NIR-aṣ GÌR-šú i-kan-na-an u NIR-aṣ NINDA u KAŠ NU TAR-us DAB GIDIM7 ana EDIN <U4>.3.KÁM NI.ŠI

«Якщо його вдарили інсультом, і його вдарили або праворуч, або лівим боком, його плече не звільняється, (і) він може витягнути пальці, він може піднятися і витягнути руку, і він може зігнути і витягнути ногу, він не їсть хліба та пива: недуга від примари степу. Через три дні він одужає »

(17) [DIŠ ZA]G AD6-sú ka-lu-sú-ma tab-kat mi-šit-ti MAŠKIM EGIR-ta5 SÌG-iṣ

«[Якщо правий бік його тіла повністю обм'якнув: удар (викликаний) демоном-rābiṣu: його вдарили ззаду».

SÌG-iṣ MUD Á-šú NU pa-ṭir ŠU.SI.MEŠ-šú NIR.NIR-aṣ ŠU-su ú-šaq-qá u NIR-aṣ GÌR-šú i-kan-na-an u NIR-aṣ NINDA «Якщо він був вражений ударом, і він був вражений або з правого або з лівого боку, його плече не звільняється, (а) він може протягнути пальці, може піднятися і витягнути руку, може зігнути і витягнути ногу, немає хліба з пивом: недуга від привиду степового. Через три дні він одужає».

зазначають, що коли «mišittu асоціюється з певними частинами тіла, а саме зі щокою, шиєю, стегном, тулубом, рукою і ногою, (…) «параліч» підходить, а «інсульт» — ні». Крім того, вони додають, що: «точний термін для позначення удару аккадською мовою був šipir mišitti, можливо, буквально «приступ паралічу»